Вперше згадується 1603, коли тут було засновано Покровський Підгірський Ладинський монастир. Село на той час називалось «Ладине». Монастирю належали Ладан і навколишні великі земельні угіддя.
У 1862 році у селі володарському та казеному Ла́дин була церква, православний монастир(жіночий) з 2 церквами, сільське правління, 2 ярмарки та 179 дворів де жило 1274 особи
У 1911 році у селі Ла́дин була Миколаївська та монастирська церкви, земська та єпархіальна школи та жило 2195 осіб
В 1917 році Ладан входить до складу Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.
У 1928—38 роках у Ладані в приміщеннях ліквідованого монастиря діяла Ладанська трудова комуна безпритульних дітей і малолітніх правопорушників.
В 1932-1933 населення пережило сталінський геноцид.
У 1933 році тут побував український радянський письменник І. К. Микитенко.
У селищі — виробниче об’єднання «Протипожежне устаткування», відділення зв’язку, АТС, загальноосвітня школа 1-3 ступенів, вечірній машинобудівний технікум, проф.-тех. училище, лікарня, поліклініка, 3 дитсадки, Будинок культури на 600 місць, клуб на 400 місць, 5 бібліотек (72 тисячі одиниць зберігання), історико-краєзнавчий музей.
У 1947 і 1977 встановлено 4 надгробки на братських могилах вояків Червоної Армії, загиблих під час оборони 1941 і захоплення Ладана 1943 в ході німецько-радянської війни. Пам’ятний знак (1975) на честь вояків-односельців, які загинули під час війни на стороні СРСР (195 чол.).
З 24 серпня 1991 року селище входить до складу незалежної України.
